Харчові продукти у Фінляндії

Для тих, хто вперше їде в Фінляндію часом складно буває розібратися з продуктами харчування. До того ж, фіни рідко пишуть переклади цінників, а якщо і пишуть, то шведською). Тримаєш в руках різнокольорову упаковку чи то йогурту, чи то кисляку, і бозна, що воно є і з чим його їдять (в прямому сенсі).

Ця стаття покликана полегшити продуктовий шопінг. Тут ви знайдете основну інформацію про те, що зі звичного нам можна знайти на поличках магазинів, а чого у фінів немає, які смаколики варто скуштувати, а які, на нашу скромну думку, не варто:). В кінці кожного розділу – словничок по назвам продуктів українською і їх фінські аналоги.

Отже, поїхали. В Леві є два продуктово-побутових супермаркети: K-market і S-market. Дещо вигідніші ціни в K-market, але вибір більший в S-market. До того ж, лише в S-market є Alko-маркет.

Спільний для всіх скандинавських країн екологічний знак лебедя означає, що компанія дотримується норм енергоефективності та має низький показник повернення продуктових товарів. Обов’язковим є також виконання ряду встановлених радою міністрів Північних країн критеріїв щодо економного використання ресурсів та зведення до мінімуму шкоди навколишньому середовищу.

Національний фінський знак, яким позначаються органічні продукти. Цей знак означає, що продукти рослинного походження вироблено з мінімальним використанням пестицидів і добавок. Використання гербіцидів повністю заборонено, а добавки виключно природного походження.

Тварин, яких використовують у сільському господарстві, не колять антибіотиками, і худоба має вільний доступ до пасовищ.

Білий хліб у Фінляндії менш популярний, ніж житній (ruisleipä). Крім пшеничного (vehnäleipä), у фінських магазинах ви знайдете великий вибір вівсяного хліба (kauraleipä). Найбільшим попитом користується житній хліб у вигляді подушечок вже спеціально розрізаних під бутерброди. З одного боку, він дуже корисний завдяки високому вмісту грубих волокон, але з іншого – важкий для перетравлення, тому не всім підійте. Поруч із хлібним відділом завжди є різноманітна випічка, серед якої і популярна піца, і місцеві штуки, як-от карельські пиріжки.

Ми нашою дружньою компанією радимо скуштувати карельські пиріжки, але до них, зазвичай, різне ставлення. Карельські пиріжки (karjalan piirakka) – це прісна випічка з житнього борошна. Начинкою для карельських пиріжків слугує картопля (peruna) або, що є більш класичним варіантом, молочний рис (riisi). Для перекусу або сніданку з кавою – непоганий варіант. Подаються карельські пиріжки часто з яйцевим маслом (munavoi) – суміші розтопленого масла і зварених вкруту подрібнених яєць.

Фіни ще ті ласуни і кавомани, особливо коли ночі стають настільки довгими, що без цукрового серотоніну і кофеїнового допінгу важко не завалитися спати. Якщо ви шанувальник кориці, то однозначно варто скуштувати фінську плюшку. Korvapuusti в перекладі означає «ляпас». Невідомо, чому рулетик з корицею, посипаний цукровими гранулами, отримав таку назву, але від того його популярність, здається, лише збільшується.

Більшість фінів не сприймають лактозу, тому тут в супермаркетах часто можна зустріти безлактозні молочні вироби (laktoositon) або продукти з низьким вмістом лактози (vähälaktoosinen). Є спеціальна серія продуктів з низьким вмістом лактози з наліпкою «hyla» (hydrolysoitu laktoosi – гідролізована лактоза).

Крім того, на полицях завжди можна знайти як мінімум три види молока: знежирене (rasvaton), з низьким вмістом жиру (kevyt / vähärasvainen, 1,5 %) та незбиране молоко (täysmaito, 3,5 %). Іноді можна зустріти також молоко з 1 % жирності – ykkösmaito. А для вегетаріанців є низка аналогів молока: соєве молоко (soijajuoma), рисове молоко (riisijuoma) та вівсяне молоко (kaurajuoma).

В Фінляндії немає кефіру чи ряжанки. Місцеві обходяться кисляком (piimä). Він настільки популярний, що його вживають навіть на обід, запиваючи інші страви.

Класичного домашнього сиру на полицях фінських супермаркетів теж не знайдеш. Натомість фіни полюбляють сир-кварк (rahka) – гомогенний вологий сир із заквашеного молока, з якого прибрали сироватку. Є як нейтральні на смак сирки, так і сирки з додаваннями різних смаків: luumurahka – сирок зі сливою, sitruunarahka – сирок з лимоном, minttusuklaarahka – сирок з м’ятним шоколадом.

Ще один незвичний продукт: ферментоване молоко, що нагадує кисляк, але дещо густіший і за смаком близький до йогурта без додаткових смаків – viili. Такий йогурт часто їдять з мюслями, горіхами, іноді додають джеми.

Стандартний домашній сир (raejuusto) – штука рідкісна і, як на мене, геть не схожий за смаком на український домашній сир. Більше нагадує твердий. Та й в прямому перекладі звучить як “гранульний сир”.

Натомість вибір твердих сирів значний. Є типові види, які зустрінеш всюди в Європі, як-от “Маасдам”, “Емменталь”, “Моцарела”. Крім того, фіни розробили власну категорію сирів: Polar і Oltermanni.

Oltermanni – це напівм’який вершковий сир без барвників та смакових добавок. Часто використовується для бутербродів і смакує з фруктами.

Polar – напівтвердий сир, також без додавання різноманітних добавок. За смаком нагадує “Маасдам” та “Емменталь”, але більш нейтральний. Polar додають до макаронів, омлетів, у піцу, з нього роблять сирні супи.

Вершкові масла тваринного походження (на упаковці у складі буде зазначено “молочні жири” – maitorasva) не дуже популярні в Фінляндії. Натомість значно більшим попитом користуються різноманітні спреди і маргарини (“рослинні жири” – kasvirasva). У Фінляндії можна зустріти підсолене масло (suolavoi), яке використовують як намазанку для бутербродів.

З цікавих смаколиків слід виділити хлібний сир або лапландський сир (leipäjuusto). Для приготування цього продукту сир та борошно змішуються і випікаються разом. В результаті виходить товстий млинець, схожий на американський скрипучий сир. У суворих умовах півночі такий виріб – ідеальний спосіб зберегти сир і хліб на довгі місяці. Лапландський сир можна було висушити, а перед вживанням підігріти його в печі. Зараз хлібний сир – один із популярних лапландських делікатесів. Його вживають на десерт, часто змащуючи морошковим джемом (lakkahillo / hillahillo). Морошка вважається класичним варіантом, але підійте будь-яка солодка намазанка, адже сам по собі хлібний сир – нейтральний на смак, іноді трохи солодкуватий.

Відразу скажемо, що ведмеже м’ясо (karhu, karhunliha) на полицях магазину – річ рідкісна. В середньому видається близько 200 дозволів на полювання на ведмедя в Фінляндії на рік. Якість м’яса впольованого ведмедя інспектується спеціальною комісією. І вже після цього викупається ресторанами. З виробів, які і в магазині можна знайти, – ведмежі консерви. Але, по відгуках, на смак вони не дуже.

Зате більш значним попитом користується оленяче м’ясо (poro, poronliha) та м’ясо лося (hirvi, hirvenliha). В S-market в Леві можна знайти навіть в’ялену оленину чи лося (poron / hirven kuivaliha). Щоправда і коштує такий делікатес недешево, бл. 200-250 євро за кіло. Окрім в’яленого м’яса, з оленини виготовляють сосиски, рублене м’ясо до супів та інших страв. Такі вироби значно дешевші, бл. 37 євро за кіло.

Цікавий факт! Оленина на рівні з м’ясом лося і ведмежатиною вважається дичиною. Північні олені напіводомашнені. З кінця зими і протягом всього літа північні олені вільно пересуваються в дикій природі. Водночас всі олені належать певним фермерським господарствам. У розпалі літа, коли олені починають збиратися в стада, фермери зганяють їх у спеціальні загони і маркують молодих оленів, які з’явилися по весні. Забій проводиться лише раз на рік восени і суворо квотований. З цієї ж причини полювання на оленів заборонено. Всі олені застраховані і в разі нещасного випадку фермерові виплачується солідна компенсація.

Від делікатесів перейдемо до звичних нам м’ясних продуктів. Нарізка, сосиски і ковбаси - все це ви знайдете в будь-якому супермаркеті. Відмічу тільки, що, крім курки (kana, kananliha), значним попитом користується індичка (kalkkuna) як більш дієтичний і білковмісний продукт.

Аналог наших котлет, ці фрикадельки зроблені з м’ясного фаршу з додаванням яєць, зелені та різноманітних приправ. Подаються такі фрикадельки у томатному або вершковому соусі. Традиційною підливою для м’ясних страв вважається також брусниця або брусничний соус.

Що стосується риби, з Фінляндії часто привозять лосось, ряпушка, кумжа. Лосось продається у вигляді філе. Найкраще брати середню частину, не ту що ближче до хвоста, адже вона м’якіша. Більшу частину лосося фіни щоправда завозять з Норвегії. Вважається, що лосось з Норвегії смачніший, оскільки його виловлюють у відкритому морі. Фіни ж розводять лосося на рибних фермах. Лосось місцевого виробництва дешевший за норвезький.

Цікавий факт! Самі фіни надають перевагу місцевим видам риби, таким як ряпушка, окунь, оселедець. При цьому ціна на ряпушку може бути вищою, ніж на лосося в півтори рази. Класичне блюдо фінської кухні – ряпушка, запечена у фритюрі з хрусткою скоринкою (friteerattu).

Як і в нас, у фінів на Різдво та Новий рік популярністю користується маринований оселедець з цибулею або в томатному соусі.

Також ви можете придбати рибу холодного або гарячого копчення (сиг, лосось, кумжа).

Овочі і фрукти за своїм асортиментом не відрізняються від тих, що ви знайдете на полицях українських магазинів. Єдина особливість полягає в тому, що у Фінляндії надзвичайно популярні органічні овочі та фрукти, вирощені з суворим дотриманням обмежень щодо використання добрив і пестицидів. Такі продукти будуть позначені написом “luomu” (рідше – “luonnonmukainen”, “orgaaninen”, “organic”). Для полегшення розшифровки цінників – нижче є овочево-фруктовий словничок)

Фінський варіант американського брауні або шведського кладкака (швед. Kladkakka, букв. “брудний пиріг”). Це шоколадний торт із хрусткою скоринкою, що нагадує печиво та м’якою і в’язкою шоколадною начинкою. Продається в магазинах у замороженому вигляді. Найкраще смакує трохи підігрітим, разом з морозивом.

Якщо любите привозити своїм колегам і друзям цікаві сувеніри або якщо любите знімати на камеру кумедні реакції – це ідеальний варіант. Ми особисто толерантно скажемо, що цей продукт дуже гм… специфічний. Фіни обожнюють салміаккі, іноземці в більшості ненавидять, а якщо вже з’їли – то довго запивають водою.

Салміаккі – це солона лакриця. А лакриця в свою чергу – це витяжка з кореня солодки у суміші з цукром, активованим вугіллям і борошном. Лакриця сама по собі має присмак сиропу від кашлю. А салміаккі – це дивовижне поєднання солодкого і солоного. Радимо спочатку спробувати лайт-варіант лакрицю (lakritsi), перш ніж переходити на більш ексримальний салміаккі (salmiakki).

Фіни настільки закохані у салміаккі, що додають його скрізь: в цукерки, в жувальну гумку та льодяники, у морозиво замість шоколадного глазуру і навіть у горілку. Головне, що ми вас попередили) Нейтрально ставитися до салміаккі неможливо – його або люблять, або ненавидять.

Фіни обожнюють національного виробника солодощів Fazer. Історія фінського Віллі Вонки почалася з кафе “Fazer” у 1891 році і дотепер це один із найбільших виробників солодощів у Фінляндії. Обличчям компанії вважається класичний молочний шоколад у синій упаковці, так званий Синій Фацер (Fazer sininen). І хоча швейцарський шоколад нічим не поступається фінському, Синій Фацер – один із найбільш популярних сувенірів з Фінляндії.

Фінляндія славиться своїми джемами місцевого виробництва. Один із класичних національних продуктів – морошковий джем (lakkahillo або hillahillo). Морошка – ягода яскраво-бурштинового кольору, кисло-солодка на смак, за формою нагадує малину.

Морошковий джем настільки популярний сувенір, що продається в сувенірних крамницях. Але ми радимо купляти його в супермаркетах, адже там ціни на цей продукт нижчі.

Фінський ґльоґі є по суті аналогом німецького glühwein, хоча більшість фінів та шведів наполягатиме, що це зовсім інший різдвяний напій. Насправді єдина різниця полягає в тому, що виплеканий суворою і темною північчю ґльоґі солодший за glühwein.

В магазині ви можете знайти ґльоґі на основі вина та безалкогольний ґльоґі (фін. alkoholiton або швед. alkoholfri).

Імбирні пряники (piparkakut) – традиційна скандинавська випічка без якої неможливо уявити фінське Різдво. По суті це печиво з додавання різних прянощів: гвоздики, імбирю, мускатного горіху, кориці і духмяного перцю.

У магазині ви найчастіше знайдете імбирні пряники у формі зірочок від Fazer.

Ну і нарешті хочемо трохи сказати про знижки у фінських магазинах. Часто цінники на товари зі знижкою червоного кольору. Також ви можете побачити над товарами зі зниженими цінами вивіски “tarjous” (“пропозиція”), “ale” (“знижка”), “hyvä hinta” (“хороша ціна”) або “paras hinta” (“найкраща ціна”).

У Фінських магазинах ретельно слідкують за якістю та свіжістю товарів. Продукти, у яких закінчується термін придатності (на упаковках зазначено як “parasta ennen” – “вжити до”), втрачають до 30-50% в ціні. При цьому вони все ще свіжі і придатні до вживання.

Сподіваємося, ця стаття допоможе зоорієнтуватися у хаосі фінських товарів і полегшить вибір продуктів! З прийдешніми святами та до зустрічі у Леві!)))