Норвезькі Лофотенські острови не зрівняються ні з чим на світі. Куди б ви не кинули свій погляд, повсюди вражаюча і велична краса. В цій статті ми надамо всю інформацію, яку варто знати про цей північний райський куточок.
Лофотенські острови, розташовані далеко на північ від Полярного Кола, є місцем, де матінка-природа дає вам зрозуміти, хто тут головний. За гранітними горами на вас чекає безліч несподіванок.
На Лофотенських островах є все: від ідеальних рибальських селищ до дивовижних пляжів, які здаються такими недоречними в арктичній Норвегії.
Їх важко не помітити на мапі. Острови виростають з однієї з найвужчих частин Норвегії і ховаються далеко в крижане Норвезьке море. Свольвер – найбільше поселення, яке знаходиться на 68°14′ широти, настільки далеко на північ, як і затока Коронація в Нунавуті, Канада.
Острови з’єднані між собою мостами та шосе E10, що простягається по всьому архіпелагу. Основні острови: Ауствагой, Вествогой, Флакстадой і Москенесой.
Верой і Рьост час від часу включаються в ширше визначення Лофотенських островів як району, хоч вони і знаходяться за багато миль від головного архіпелагу
Важко повірити, що десь на одній широті з Нунавутом у Канаді та Мурманськом у Росії розташовані острови, клімат яких на диво м’який. Це все через Гольфстрім, Північноатлантичну течію та Норвезьку течію.
Тут навіть зареєстрована одна з найбільших температурних аномалій у світі на цій широті. Віддалені острови Рьост і Верой є найпівнічнішими місцями у світі, середня температура яких вище нуля цілий рік. Непогано!
Хоча на головних островах взимку температура рідко опускається нижче нуля, в літні дні температура вище 16°C вважається вдалим теплим днем. Хоча сніг залишається на вершинах гір аж до літа, снігопад в низинах, як правило, набагато слабший. Оскільки це прибережний регіон, то дощ тут можливий в будь-який день року. Проте найвологішими місяцями є вересень, жовтень і листопад.
Існує мала імовірність того, що вам щось не сподобається на островах, враховуючи вражаючі пейзажі на кожному кроці, свіже, чисте повітря та низький рівень злочинності. Проте незважаючи на це, тут мешкає менше 25 тисяч людей.
Ясна річ, що реалії життя в будь-якому місці завжди складніші, ніж здаються на перший погляд. Те ж саме і на Лофотенських островах. Можливості працевлаштування за межами рибальства, туризму та державного сектору обмежені, а дорога з островів до материкової Норвегії триває довго і коштує чимало.
Дивовижні пейзажі і погода не є першочерговою причиною поселення людей на цих вражаючих островах. Причиною є багаті рибою води, що оточують острови. Попри те, що туризм починає грати все більшу роль в житті місцевого населення, рибна промисловість все ще домінує.
Вікінги активно використовували багаті рибні води Норвегії. В середньовіччі ганзейські торговці зупинялися в Бергені переважно для того, щоб обмінювати товари з Європи на в’ялену рибу з Лофотенських островів.
З огляду на суттєву віддаленість Лофотенських островів, місцеві рибалки винайшли в’ялену рибу - продукт, який досі користується великим попитом по всьому світі. Лофотенська риба є основним інгредієнтом національної страви Португалії, бакалао. Лофотенську рибу можна знайти навіть в Бразилії та Мексиці!
Дерев’яні стелажі для сушіння риби простягаються вздовж узбережжя через всі Лофотенські острови як постійне нагадування про головну галузь економіки островів.
Є цікава річ, про яку ви дізнаєтеся лише під час відвідування островів, а саме - постійний запах риби в повітрі в багатьох місцях переважну частину року! Проте до цього швидко звикаєш
За останні роки кількість туристів, які відвідують Лофотени, настільки зросла, що це стало причиною проблем для місцевих громад.
Будь-яка з невеликих громад Лофотенських островів може успішно впоратися лише з відносно малою кількістю мандрівників. Саме тому будь-яке зростання потоку туристів стає одразу помітним.
Деякі стежки на популярних маршрутах стоптуються і руйнуються, виникають незручності з паркуванням, заторами та відсутністю громадських туалетів.
Взагалі, шлях на Лофотени — саме по собі та ще розвага! На вибір — або дорого, або довго. Власне, саме тому кількість туристів на Лофотенах лишається відносно невеликою, але про це — пізніше.
На островах вдосталь маленьких аеропортів, на яких служать такі ж маленькі гвинтові літаки Відерьое. Для більшості людей єдиним реалістичним варіантом буде прилетіти на Свольваер чи Лекенс із Бодьо, куди/звідки в свою чергу є рейси з/до Осло. На момент написання статті, Відерьое — регіональні авіалінії Норвегії — також обслуговує прямі рейси з Осло на Свольваер, хоча цей напрямок і перебуває під загрозою закриття. До аеропорту Гарстад-Нарвік, також відомого як Евенес, також є прямі рейси з Осло, і хоч він і не знаходиться на островах, звідси до Свольваера 2,5 год. їзди на орендованому автомобілі. Є і автобусні маршрути, але їхній розклад не завжди зручний.
Від Бодьо на материковій частині Норвегії прямує два водні напрямки. Те, який із них обрати особисто вам, залежатиме від того, маєте ви авто чи ні, а також того, на який бік архіпелагу ви прямуєте. Зверніть увагу, що ці водні напрямки вирушають із різних місць у Бодьо! З терміналу Гуртіґрутен 1-4 рази на день (залежно від сезону) вирушає пором Бодьо-Москенес, який несе на борту автомобілі та пасажирів без транспорту. Інколи буремний шлях як правило займає 3 - 3,5 год., і керує цим напрямом компанія Torghatten Nord. Інколи пороми на цьому напрямку також зипиняються на Рьості або Ваерьої.
Я не жартую кажучи про буремний шлях, тож якщо вас турбує морська хвороба, або якщо ви досі ніколи не ходили по морю на поромі, прихопіть із собою відповідні ліки!
Та сама компанія також здійснює перевезення Бодьо-Свольваер. Цей напрямок — тільки пасажирський, а пором відчалює з доку неподалік автобусної станції. Шлях займає трохи менше за 3,5 год.
І врешті-решт є ще варіант прибережного порома з Гуртіґрутена, котрий прямує із Бодьо на північ і швартується як на Сваольваері, так і на Стамсунді. Щоправда, цей напрямок, як правило, дорожчий — і повільніший — ніж два попередніх варіанти. Однак це все ж варіант у не сезон.
Національна туристична траса Е10, що простягається крізь увесь архіпелаг, у Б’єрквіку, що коло Нарвіка, з’єднується із Е6, головною північно-південною трасою Новергії. Ви, звісно, можете зекономити кілька годин їзди автомобілем з півдня, якщо сядете на автомобільний пором з Бодьо до Москенеса. Переїзди на півночі Норвегії довгі, однак якщо ви винайняли автобудинок і збираєтеся виділити місяць на те, щоби об’їздити всю країну, кермування має бути для вас якраз хорошим варіантом. Щойно прибувши на острови, ви побачите, що автомобіль — це найкращий спосіб пересування.
Однією із найслабших сторін подорожей на Лофотени є тутешній громадський транспорт. Хоча він зручний і загалом надійний, частота рейсів складає найбільшу проблему для відвідувачів. Автобуси на деяких маршрутах можуть ходити усього раз на день, а то й узагалі не ходити, наприклад, у неділю. Якщо у вас обмежений бюджет і маєте вдосталь часу, тоді мандрувати островами автобусом цілком можливо. Але не очікуйте сервісу на рівні великого міста.
Дедалі популярнішим транспортом для подорожей Північною Норвегією стає велосипед, адже він надає гнучкості, особливо якщо ви плануєте подорож із кемпінгом.
Однак для більшості людей, котрі мають гроші й не мають часу, я наполегливо рекомендую орендувати машину, аби встигнути отримати від вашої поїздки максимум. Оренда можлива в Бодьо, Свольваері, Лекенсі та Москенесі. Зазвичай, тарифи та доступність у Бодьо ліпші, але у такому випадку доведеться врахувати також вартість зворотнього квитка на поромі, або пального щоб дістатися островів.
Під час автомобільної подорожі на Лофотенах на диво легко орієнтуватись. Тут є лише одна головна дорога, котра з’єднує усі острови разом — траса Е10. Від неї до прибережних сіл та пляжів прямують другорядні шляхи.
Переїзд від Свольваера до міста О складає 128 кілометрів. І хоча це число виглядає невеликим, ваш реальний кілометраж все ж, швидше за все, набагато його перевершить через супутні поїздки по дорозі.
Для того, аби бодай наблизитися до якнайоб’ємнішої автомобільної подорожі Лофотенами, слід запланувати хоча б кілька зупинок на ночівлю й намітити на маршруті багато зупинок. Вони вам справді будуть потрібні.
Варто пам’ятати, що із паркінгом тут біда. Деякі популярні локації мають зовсім мало простору, і паркінг у таких місцях як Рейне наразі суворо регулюється. Обов’язково візьміть із собою готівку для того, щоб мати змогу оплатити паркінг і обов’язково пильнуйте знаки, паркуючись будь-де, а тим паче в межах міста.
З таким розмаїттям красивих місць складається враження, що виділяти щось окремо сенсу мало, та все ж дещо з того слід зазначити!
Острівне селище Рейне за рахунок свого розташування, мабуть, найвидовищніше з усіх на Лофотенах. Якщо їхати машиною, то шлях буде запаморочливо красивий. Траса Е10 пролягає крізь острови та шхери впродовж кількох миль. Куди не глянь — навколо або відкритий океан, або кришталево чисті озера, чи гранітні вершини.
Саме селище добре пристосоване для того, щоб приймати відвідувачів, особливо протягом літнього сезону, коли кафе та ресторани змагаються за вашу увагу.
Не беручи до уваги самого селища, гора Рейнебрінґен — це крута місцина для досвідчених любителів туристичних походів.
Місцевість у західній частині архіпелагу площею понад 100 км2 стала найновішим національним парком Норвегії. Причиною тому — краєвиди та фауна, що не зустрічаються в жодному іншому місці, що знаходиться під захистом.
За словами Ули Елвестуен, норвезької міністра клімату та навколишнього середовища: “Ми гарантували, що прийдешні покоління зможуть насолодитися характерним і унікальним ландшафтом із вузькими, високими вершинами, оточеними відкритим морем і глибокими фіордами.”
Як і у випадку з іншими національними парками Норвегії, тут буде дозволено проводити активний відпочинок, який не шкодить довкіллю. До такого відносяться туристичні походи, рибалка та полювання.
На відстані всього 5 миль від Рейне, там де закінчується траса Е10, знаходиться село О. Так, його назва справді складається з єдиної літери — останньої в норвезькій абетці (Å). Це одночасно і рибальське село, і музей рибальського села. Музей було засновано місцевою групою істориків задля того, аби зберегти рибальське село, а не будувати замість нього щось нове. Старий сарай для човнів наразі перероблено під потреби більшості експозицій музею, однак саме по собі селище — це ціла експозиція.
Це найбільше місто на Лофотенських островах, хоча за міжнародними стандартами воно крихітне — менше 5 тисяч мешканців. Однак оскільки це регіональний центр, воно відчувається набагато динамічнішим, ніж очікуєш, дивлячись на його розміри. Тут є і торговий центр, і бутіки, супермаркети, кінотеатр, готелі, ресторани та художні галереї.
Якщо вам потрібне недороге місце аби переночувати, і у вас немає власного транспорту — Fast Hotel Svolvær може бути якраз для вас.
Село, побудоване на кількох маленьких острівцях, неначе скинутих у воду з могутньої гори Воґакаллен — це одне з найвідоміших місць на Лофотенах.
З найкращими умовами влітку та взимку, це село обов’язкове до відвідування протягом будь-якої подорожі на Лофотенські острови. Тут розташовано кілька мистецьких галерей, та й приголомшливі морські краєвиди звідки б ви не подивилися.
Якщо немає човна, дістатися Геннінґсваеру можна лише дорогою. Вузький, звивистий шлях, що прямує вздовж схилу, поділяють велосипедисти, фури, легкові машини й навіть безтурботні пішоходи.
У селищі також знаходиться одне з наймальовничіших футбольних полів у світі!
Це рибальське село, де традиційно ловлять тралом. Тут мешкає всього лише тисяча осіб, однак тут дуже активне культурне життя завдяки місцевим театральним трупам і митцям, які тут поселилися. Щоденне курсування порому з Гуртіґрутена означає, що тут є набагато більше цікавого, ніж може здатися на перший погляд.
У цьому музеї можна на собі відчути як жили вікінги. Вважають, що це місце за їхніх часів мало дуже велике значення. Реставрований довгий дім на верховині пагорба — тутешня родзинка, особливо враховуючи, що археологічні розкопки засвідчили, що саме тут колись стояв дім вождя.
Протягом літа у певні дні проходять майстер-класи та вікінгські ігри під відкритим небом. Вечорами місцевий вождь та його дружина запрошують гостей на автентичний вікінгський бенкет із медовухою, піснями та захопливими розповідями навколо багаття.
Ох, з чого б почати!? Кришталево чиста вода, фантастичні піщані пляжі, приголомшливі гранітні вершини, які виглядають так, нібито їх намалювали діти, неймовірна кількість пішохідних стежин, гребля на байдарках, риболовля… чи потрібно продовжувати?
Так? Без питань! Пропонуємо розглянути деякі з цих пунктів більш детально…
Лофотенська фауна приваблює ентузіастів дикої природи з усієї країни. У лісистій місцевості можна спостерігати значну популяція лосів, особливо на острові Лілле Молла, що на схід від Свольваера. Також на східній частині архіпелагу водяться лисиці, котрі нерідко наближаються близько до людських будівель у пошуках їжі. В морі водяться косатки, особливо багато їх протягом осені й зими, коли вони припливають поживитися косяками оселедця. Лофотени також домівка для китів мінке, гринд та тюленів.
Від захоплюючих панорамних краєвидів до віддалених пляжів — лише кілька місць на землі пропонують настільки грандіозну природну арену для фанатів пішого туризму. Незважаючи на те, чи бажаєте ви прогулятися пляжем чи стати учасником найскладніших сходжень у Скандинавії, ви знайдете тут для себе те, що вам потрібно.
Більшість найкращих пляжів у цій частині Норвегії розташовані там, куди можна дістатися лише пішки, що дарує усім бажаючим здійснити похід можливість уникнути натовпів. Проте є казкові місця, які знаходяться прямо на узбіччі дороги.
Архіпелаг норвезьких островів багатий на різноманітні креативні фестивалі та заходи, що приваблюють митців з усього світу. Щороку тут проходить Міжнародний мистецький фестиваль, де упродовж місяця демонструються витвори мистецтва на неординарних локаціях - від бункерів до рибних штабелів.
Окрім того, чергуються фестивалі камерної та клавішної музики з концертами та лекціями за участі всесвітньо відомих музикантів. А влітку острови перетворюються на осередок кантрі - тут лунає музика, а місцеві та гості одягають ковбойське вбрання і танцюють.
Варто також відвідати віддалені острови Ваерьой та Рьост, куди можна дістатися лише поромом чи літаком. Рьост славиться мільйонними колоніями атлантичних іпаток та інших морських птахів на скелястих узбережжях.
Творча привабливість островів не обмежується лише фотографією. Якщо у вас мистецька криза або синдром порожнього полотна, острови можуть бути саме тим місцем, де ви отримаєте можливість знову знайти свою музу!
Починаючи з 19 століття художники приїжджають на острови через магічне світло і природні пейзажі. Сьогодні ж ви знайдете тут художні галереї, майстерні склодувів, художників-керамістів, виробників ювелірних виробів, скульпторів та багатьох інших митців.
У Свольвері Кунстнерхусет надає тимчасові приміщення для студій митцям, що працюють із фарбою, графікою та багатьма іншими видами мистецтва.
Хоча міста Тромсе та Альта зберігають за собою славу туристичних магнітів для спостереження за північним сяйвом в Норвегії, відсутність штучного світла робить Лофотенські острови цікавою альтернативою. Єдиним недоліком є їхнє прибережне розташування, тому хмарність тут вища, ніж у Тромсе та Альті.
Зважаючи на це, ми б не радили їхати сюди з єдиною ціллю — побачити полярне сяйво. Знайдіть час як для островів так і для Тромсе, і ви заплануєте ідеальну мандрівку!
Втім, для фотографів-мисливців за полярним сяйвом хмари не є перешкодою. Вони все одно приїжджають на Лофотенські острови з намірами упіймати це магічне явище природи. Декілька туристичних компаній продають екскурсії з полювання на сяйво зі Свольвера, але по правді кажучи, якщо ви маєте автомобіль і кілька мобільних застосунків, у вас все вийде і самостійно. Лишень пам’ятайте, якщо на вулиці хмарно, можете навіть не смикатися.
Глибоке море навколо острова Вествагей підходить до пляжу Анстед, що перетворює цю бухту на магніт для любителів холодної води. У міжнародній спільноті серфінгістів його називають одним з найкращих місць у всій Європі, де можна зловити хвилю.
В осінню та зимню пору року хвилі є найбільш стабільні, однак це не місце для новачків. У цей час існує висока ймовірність побачити північне сяйво. Це дійсно унікальний досвід полювання на полярне сяйво для всіх, хто займається серфінгом. Але безперечно, все залежить від погоди.
Вам не обов’язково бути фотографом чи серфером, щоб отримати задоволення від Лофотенських островів. Просто сідайте в авто і отримуйте задоволення від неймовірної природи.
Ділянка дороги від міста Свольвер до містечка з найкоротшою назвою - О, є одним із національних живописних маршрутів Норвегії.
Фінансування від центрального уряду покращило стан та формат цих доріг. Це означає, що на вас чекають зупинки для відпочинку та місця для пікніка з цікавою архітектурою, яка доповнює природні пейзажі.
Кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Для цих мальовничих островів така фраза підходить як ні для чого іншого.
Постійно мінлива погода на Лофотенських островах створює чудове світло як для професійних фотографів, так і для любителів селфі. Все більше людей відкривають для себе магію островів і приймають рішення залишатися на островах тижнями, аби зробити найвдаліші фото та зняти відео в 4К.
Однак, потрібно сказати декілька слів для фотолюбителів. Не піддавайтесь спокусі надмірно зосередитись на своїх гаджетах. Більшості аматорів навряд вдасться зняти істинну красу островів, саме тому неодмінно озирніться навколо себе й збережіть цю красу у власних спогадах!