Пригоди за Полярним колом: чим зайнятись на Шпіцбергені

Шпіцберген – це унікальний арктичний архіпелаг у Північному Льодовитому океані, що належить Норвегії. Більшістю мов світу цей далекий архіпелаг називається Свальбард, що в перекладі з норвезької означає «холодні береги». Не менш поширена ще одна назва островів - Шпіцберген, що голландською означає «гострі гори». Таку назву архіпелагу з гірським рельєфом дав мореплавець Віллем Баренц, який відкрив його 1596 року.

Цей край завжди приваблював мореплавців і дослідників, серед яких були легендарні першопрохідці Арктики – Фрітьйоф Нансен, Руаль Амундсен, Роберт Скотт та Умберто Нобіле.

Колись тут видобували вугілля, але сьогодні Шпіцберген – це переважно центр арктичного туризму та наукових досліджень. Туристи приїжджають сюди, щоб побачити неймовірні льодовики, відчути магію полярної ночі та зустріти величних білих ведмедів – справжніх господарів Арктики. Окрім того, архіпелаг завжди був важливим стартовим пунктом для експедицій до Північного полюса, що розташований зовсім поруч у безкраїх льодах.

Коли краще їхати?

Подорож до Шпіцбергена – це неповторний унікальний досвід, але вибір сезону впливає на те, що ви зможете побачити та зробити. Взимку тут панує полярна ніч і північне сяйво, навесні оживає природа, влітку можна вирушати в морські експедиції, а восени насолоджуватися яскравими барвами тундри.
У цій статті наш гід та менеджер Анна Петраускене розповість, коли краще їхати, щоб побачити сяйво, коли відкривається можливість вийти в море, а також поділиться власним досвідом мандрівок цим неймовірним арктичним краєм.

Осінь на Шпіцбергені: чарівна пора змін

З кінця серпня Шпіцберген поступово занурюється в осінь – сезон м’яких фарб, яскравих заходів сонця і перших передчуттів полярної ночі. Сонце все нижче опускається до горизонту, забарвлюючи небо у вогняні відтінки, а тундра вкривається червоним, золотим і мідним кольорами. В цей час перелітні птахи готуються до відльоту, а місцева фауна – песці, північні олені та тундрові куріпки – поступово змінюють своє літнє забарвлення на зимове.

Осінь – чудовий час для неквапливих подорожей. У вересні ще доступні морські прогулянки, під час яких можна побачити китів і моржів. Для любителів активного відпочинку – походи в гори, каякінг біля льодовиків або сафарі на квадроциклах. У жовтні ж починається так звана «блакитна година» – час, коли сонячне світло розсіюється в атмосфері, створюючи м'яке сяйво навіть у темний період доби.

Полярна зима: магія темряви та північного сяйва

Зима (листопад - лютий) на Шпіцбергені – це справжня арктична казка. Полярна ніч триває майже три місяці, занурюючи архіпелаг у темряву, яку розфарбовує північне сяйво. Це ідеальний період для спостереження за цим природним явищем – його можна побачити навіть удень, коли сонце знаходиться далеко за горизонтом.

Окрім північного сяйва, туристи можуть насолодитися різноманітними зимовими активностями. Снігоходні сафарі до льодовиків та східного узбережжя дарують вражаючі краєвиди, а тихі подорожі на собачих упряжках дозволяють відчути справжній дух Арктики. Для любителів активного відпочинку доступні лижні походи та експедиції, що відкривають величну красу засніжених гір.

У Лонгйїрі можна відпочити в затишних ресторанах, спробувати морські делікатеси та познайомитися з культурою Арктики. Полярна зима на Шпіцбергені – це унікальний досвід, який залишиться у пам’яті назавжди. Це найбільш популярний сезон серед наших туристів, адже дехто воліє провести День усіх закоханих під магічним північним сяйвом.

Весна на Шпіцбергені: пробудження Арктики

Весна (березень – середина травня) – це період змін, коли природа виходить із зимового сну. Сонце вже не заходить за горизонт, приносячи більше світла і тепла. Льодовики та фіорди ще вкриті кригою, але в долинах починають пробиватися перші струмки, розквітають перші квіти, а північні олені та песці линяють, готуючись до короткого, але насиченого літа.

Навесні туристи можуть вирушити у піші походи в гори, подорожувати на човнах уздовж узбережжя, відвідати льодовики або навіть спробувати їзду на собачих упряжках на колесах. Популярні також морські екскурсії, під час яких можна побачити моржів, китів та арктичних птахів. Весна на Шпіцбергені – це час контрастів, коли зимові пейзажі поєднуються з першими проявами життя під яскравим сонцем.

Полярне літо: світло, життя та пригоди

З середини травня до серпня на Шпіцбергені панує полярне літо – період, коли сонце не заходить за горизонт, наповнюючи Арктику теплом і світлом. Це час пробудження дикої природи: тисячі перелітних птахів повертаються для гніздування, у фіорди запливають кити та моржі, а тундра вкривається яскравими квітами.

Полярне літо на Шпіцбергені – це можливість відчути життя в Арктиці у всій його красі та різноманітності.

Літній сезон ідеально підходить для активного туризму. Найпопулярніші розваги – піші походи серед гір і льодовиків, виходи у море на каяках чи катерах, фотосафарі на китів і моржів, а також відвідування величних пташиних базарів. Особливо вражаючий досвід – прогулянка опівночі, коли сонце висить над горизонтом, створюючи магічну атмосферу.

Розпал літа на Шпіцбергені приходиться на червень. Саме в цей сезон я разом із подругою я вирушила у пішу тижневу міні-експедицію від Лонгйїра до Баренцбурга по горам, тундрі та закинутим поселенням. Стежок чи хайкінгових маршрутів на архіпелазі немає – лише незаймана природа. Ми пройшли більше 70 км по первозданній тундрі, переходили вбрід десятки льодовикових річок. Одна з них була настільки стрімкою, що збила з ніг мою подругу і понесла в море. Вона вибралася, але всі речі промокли, і нам довелося сушити їх на пронизливому арктичному вітрі.

Ми постійно піднімалися вгору, а потім спускалися сипучими схилами в зелені долини. По дорозі зустрічали песців і дуже допитливих північних оленів, які йшли за нами і щоразу чатували на нас біля намету на стоянці. Для безпеки я орендувала старий карабін маузер, який важив, як піврюкзака, але давав відчуття захисту.

Влітку тут особлива атмосфера – сонце не заходить, тож можна бути в дорозі скільки завгодно. Водночас усе навколо сире, і ми майже завжди мали мокрі ноги.
На півдорозі від Лонг’їра до Баренцбурга два дні ми провели у закинутому радянському шахтарському селищі Колесбукта, відвідали хатину-музей Русанова – геолога з позаминулого століття, який навчався в університеті Святого Володимира (нині КНУ імені Шевченка). Ця хатина використовується як місце обігріву для мандрівників і науковців, а всередині працює добра пічка.

З Баренцбурга ми повернулися у Лонг’їр на човні.

Білі ведмеді та безпека

Білий ведмідь – символ Арктики та найбільший сухопутний хижак на планеті. У водах Баренцового моря та на Шпіцбергені мешкає близько 3 000 особин, що перевищує кількість людей на архіпелазі. Ведмеді більшу частину життя проводять на морському льоду, полюючи на кільчастих нерп. Самки народжують ведмежат у снігових печерах, і малюки залишаються з матір’ю приблизно два роки.

Білий ведмідь – небезпечний хижак, здатний атакувати блискавично. Туристам категорично заборонено наближатися, переслідувати чи підгодовувати тварину, адже це не лише загрожує життю, а й є кримінальним злочином. Полювання на білих ведмедів заборонене з 1973 року, а спеціальні тури чи «сафарі» для спостереження за ними не проводяться.

Зброя

Усі, хто залишає межі населених пунктів, повинні мати при собі зброю для захисту від ведмедів. Ви можете її орендувати, якщо впевнені у власних навичках та маєте відповідні документи.

Щоб орендувати зброю на Шпіцбергені для захисту від білих ведмедів, потрібно отримати дозвіл.

Хто може орендувати?

• Особи, зареєстровані в населенні Шпіцбергена або тимчасово тут проживають.

• Туристи з дійсним норвезьким чи європейським дозволом на зброю.

• Інші іноземці повинні подати дозвіл на зброю виданий у своїй країні та надати довідку про несудимість.

Які вимоги?

• Вік від 18 років.

• Досвід поводження зі зброєю (документи які підтверджують службу в армії, членство в стрілецькому клубі, мисливська ліцензія тощо).

• Усі документи мають бути перекладені норвезькою або англійською.

Що ще важливо?

• Орендована зброя не може передаватися іншим особам.

• Потрібно мати при собі дозвіл та договір оренди для перевірок.

Заявку подають онлайн, а зброю видають лише тим, хто відповідає всім вимогам.

Найкращий спосіб убезпечити себе – подорожувати у супроводі озброєного гіда. Організовані тури гарантують безпеку завдяки досвіду гідів, які знають місцевість, оцінюють ризики та вживають необхідних заходів.

Загальні правила безпеки

• Не залишайте населені пункти без засобів захисту та досвіду поводження зі зброєю.

• Поважайте місцеву природу: не залишайте сміття, не порушуйте екосистему, не турбуйте тварин.

• Пересування на моторизованих транспортних засобах обмежене, а снігоходи дозволені лише у певних зонах.

• Якщо плануєте самостійну подорож за межі основних маршрутів, необхідно повідомити губернатора Шпіцбергена та мати страховку на випадок рятувальних операцій.

Шпіцберген – це дика природа, яка вимагає поваги та відповідальності. Дотримуючись правил безпеки, ви зможете насолодитися унікальною атмосферою Арктики та зробити свою подорож незабутньою.

А якщо ви мрієте про подорож на Шпіцберген – індивідуально чи в складі групи – Nordic Travel допоможе організувати вашу ідеальну арктичну пригоду!