Тур по дикой природе Исландии

Не знаєте, що робити в цьому місті? Ось кілька порад: пройдіться по яскравим вуличкам міста, на стінах будинків багато приголомшливих графіті, так що гуляючи, ви побачите сучасні художні шедеври. У місті є безліч унікальних і цікавих музеїв, які варто відвідати. Головна набережна міста рясніє розмаїттям ресторанів і магазинчиків, там же стоїть і відомий пам'ятник "Сонячний мандрівник". Найчудовіші фотографії з ним виходять ввечері, коли сонце опускається в море. Перевірте це і ви!

Долина Хеукадалур відома своїми двома красивими гейзерами - Строккюром і Гейсіром (Великим Гейзером). Строккюр постійно викидає струмінь води і пару, висотою до 30 метрів. А Гейсір дуже непередбачуваний і залежить від сейсмічної активності острова - або він вивергається на 60 м, або затихає у вигляді прозоро-зеленого озера. Ще тут вирують і викидають воду близько 30-40 маленьких гейзерів і гарячих джерел. Особливо красивим гарячим джерелом можна назвати бирюзово-синє озеро Блезі.

Національний парк Тінгветлір - одне з найкращих геологічних чудес Ісландії. Цей об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та місце зйомок серіалу "Гра престолів" знаходиться всього за 45 хвилин їзди від Рейк'явіка. Дослідіть епічний ісландський ландшафт, де зустрічаються північноамериканська та євразійська тектонічні плити!

Þingvellir означає "поля для зборів", і в 930 році н.е. тут був заснований історичний демократичний парламент Ісландії - один з перших у світі. Більшість ісландців вважають Тінгветлір священним місцем, місцем надзвичайної краси та неймовірною сходинкою в їхній історії.

На льодовикової річці Хвітау, в одній з долин, через яку вона протікає, знаходиться неймовірної могутності і краси дворівневий каскадний водоспад, який, по праву, вважається одним з найкрасивіших в Європі. В сонячну погоду, незалежно від пори року, над ним стоїть неймовірно гарні райдуга. Очевидно, що саме завдяки їй ісландці і назвали водоспад "золотим" (Gullfoss в перекладі з ісл. "золотий водоспад").

Сельяландсфосс - один із найгарніших водоспадів Ісландії. Він каскадом спадає з крутих скель, що дає можливість прогулятися за водоспадом. Звідти відкривається вражаючий вид на сам водоспад і околиці.
Водоспад живиться талими водами зі знаменитого льодовикового вулкана Ейяфьядлайокудль. Цей потужний водоспад каскадом спадає на красиву галявину. Головним магнітом водоспада є стежка, що пролягає за водяною завісою. Звідти відкривається справді унікальний вид на водоспад.

Талі води льодовика Ейяфьядлайекюдль (де розташований і однойменний вулкан) дають початок річці, яка дбайливо несе льодовикові води десятки кілометрів, а наближаючись до океану, скидає їх зі схилу вниз широкою стіною водних мас найвищого водоспаду в Ісландії. Вода розсіюється на мільйони дрібних бризок і крапель, утворюючи в ясну погоду веселку, іноді, навіть подвійну. Біля водоспаду є стежка наверх, до оглядового майданчику, звідки відкривається зачаровуючий вид.

Вулкан, висотою 1 651 м., відомий у всьому світі тим, що в квітні 2010 року викинув в атмосферу велику кількість попелу, завдавши величезної шкоди повітряним авіасполученням Європи. Також саме він призвів до відчаю усіх телеведучих, коли вони намагалися вимовити його назву в новинах.

Що стосується однойменного льодовика, то його протяжність становить близько 100 км2, що робить його шостим за величиною в Ісландії.

Коли вулканічна лава вимивається потужними язиками океанічних хвиль, утворюється абсолютно чорний пісок. Саме з такого чорного базальтового піску складається півтора кілометрова смуга пляжу Рейнісфіяра. Додайте до цього шестигранні базальтові колони, ніби виточені ельфами, грот і скелі Рейнісдрагар, що виринають з води, і отримаєте справді магічне місце.
Рейнісдрангар настільки зачаровує, що він був показаний у 7 сезоні серіалу "Гра престолів"; ви можете побачити його в кількох сценах, знятих у "На північ від Стіни".

Пташиний заповідник мис Дюрхолей, міцно затиснутий в обіймах чорних пісків і потужних хвиль океану, є найпівнічнышою точкою материкової Ісландії і улюбленим місцем гніздування тупиків і арктичних крячків. Він ще відомий і тим, що сили природи створили в ньому вражаючу 120 метрову базальтову арку, яка і вабить до себе натовпи туристів. На самому мисі стоїть звичайний на вигляд маяк, який, насправді, є готелем класу люкс.

Скафтафетль разом з іншим національним парком - Ватнайекудль - складають найбільшу заповідну територію Європи. Нетипова для півдня Ісландії сонячна погода тут постійне явище. Тому не дивуйтеся, коли побачите ніжний березовий ліс і яскраві фарби вересових полів. Ще вище над рівнем моря, пейзаж змінюється на пустелю з чорного піску, а потім вже і на льодовик Скафтафельсьокудль, вулкан і гору, озера з льодом і крижані печери. Перлиною цього парку вважається водоспад Свартіфосс.

Його назва перекладається з ісландської мови, як «Чорний водоспад». Він зобов'язаний своєю назвою чорним базальтовим колонам, які обрамляють водний потік, немов величний трон. Геометрично правильні, як на підбір, стовпи здаються творіннями фантастичних створінь. Однак наука і вчені Гарвардського університету довели, що вся справа в фізичних процесах. Зовнішній вигляд водоспаду надихнув архітекторів на створення багатьох архітектурних об'єктів Ісландії з дизайном у вигляді східчастих стовпів.
Відстань хайкінгу від Visitor Сentre до водоспаду 1,5 км під горку.

Це найбільший льодовик Ісландії, який займає 8% території країни. Товщина льоду в деяких місцях доходить до 1 км. Під ним, як і під більшістю льодовиків Ісландії, причаїлися декілька вулканів. У районі національного парку Скафтафетль знаходиться лише його частина, язик льодовика Ватнайекюдль, так званий «мертвий лід». Це краї, ізольовані від основного льодовика, які, на жаль, не наростають і не поновлюються, а поступово тануть.

Льодовикова лагуна Йокулсарлон - природне диво нашого світу, що утворилося внаслідок постійного танення льодовика.
Озеро росло з різною швидкістю через танення льодовиків. Зараз воно знаходиться на відстані 1,5 кілометрів від краю океану і займає площу близько 18 км2. Нещодавно воно стало найглибшим озером в Ісландії - понад 248 метрів, оскільки відступ льодовика розширив його межі. Льодовикова лагуна є частиною Національного парку Ватнайокюдль.

Ця екскурсія поєднує в собі дві окремі розваги. Спочатку гід видасть вам відповідне спорядження для льодовика: страхувальну обв'язку, льодоруб і кошки. Під час вашої прогулянки льодовиком ви побачите дивовижний світ, ущелин і льодових утворень.
Після походу на льодовик ви самостійно їдете до льодовикової лагуни Fjallsárlón. Дорога займає приблизно 45 хвилин. На дорогу і самостійний обід у вас буде півтори-дві години. Обід не входить у вартість туру.
У лагуні Фьяллсарлон ви зустрічаєтеся з іншим гідом. Маленькі та спритні човни Zodiac дають можливість проплисти зовсім поруч із вражаючими айсбергами і підійти максимально близько до масивного льодовика Фьяллсйокудль. Якщо вам пощастить, ви можете навіть побачити як шматок льоду відколюється від льодовика і падає у воду.

За правилами безпеки, пасажири повинні бути старше 10 років.

Вулкан, прозваний в середньовіччі «воротами в пекло», є одним з найбільш вибухонебезпечних, непередбачуваних і потужних вулканів країни. Він вивергався 20-30 разів з моменту заселення Ісландії і залишається активним до цього часу. Вулкан не перебуває під будь-яким льодовиком і його виверження не викликають густих хмар попелу. Але Гекла сприченила один з найбільших потоків лави цього тисячоліття. Тільки уявіть, що риблизно 10% суші Ісландії було сформовано саме лавою з Гекли.

Екскурсія до різнокольорових гір і пагорбів, рельєф яких формувався під впливом води і лави. При різному осітленні і погоді, скелі і пісок здаються жовтими, червоно-коричневими з вкрапленнями зеленого, фіолетового і синього. За 3 год. пішої прогулянки горами, навряд чи можна побачити щось, не варте фото. Тут є і термальні джерела, які закутують пагорби в марево випарів, що наділяє ландшафт ще більш неймовірними обрисами. Температура джерел придатна для купання в їх цілющих водах.

Геотермальні грязьові і сірчані джерела, вулканічні кратери, як на місяці, новостворені поля лави і трав'янисте мілководдя, що кишить водоплавними птахами - це все тендітна природа і приголомшливі місця дивовижного регіону озера Міватн, одного з найбільш геологічно активних в країні. Псевдократери озера утворилися внаслідок виверження вулканів, коли лава заливала заболочені землі. А холодна вода, зустрічаючись з киплячою лавою, викликала вибухи, які ліпили із землі ці приголомшливі форми.

Колись давно, в результаті виверження вулкана, тут утворився величезний басейн лави. Прямуючи до озера Міватн, він виснажився і застиг, залишивши за собою ці дивні печери, стовпи і вежі з лави, що нагадують залишки руїн середньовічного замку. У ісландському фольклорі ця долина є брамою до пекла. У нордичних християнських переказах - це те місце де, після вигнання з небес, приземлився Сатана і створив тут «Катакомби пекла».

Кверф'ядль - це красиво сформований кратер, віком 2 500 років. Він має діаметр близько 1 км і глибину 140 м. Кругла форма кратера порушена зсувом, що стався в південній його частині, під час виверження. Кратери того ж типу, що й Кверф'ядль, в світі, досить, рідкісні. Збираючись відвідати його самостійно, врахуйте, що до краю кратера можна дістатися тільки двома стежками, до яких ведуть вказівники, а підніматися або спускатися іншими маршрутами - суворо заборонено.

За давньою легендою ця вражаюча западина у формі підкови є слідом коня скандинавського бога Одіна. Густі березові і вербові ліси формують місцевий ландшафт, абсолютно несхожий на той, який можна знайти де-небудь ще в Ісландії. У каньйоні є невелике озеро Ботнстіерн і Ейян («Острів»), 25-метрове гірське утворення, яке розділяє Асбиргі майже на половину його довжини.

Це найбільший льодовик Ісландії, який займає 8% території країни. Товщина льоду в деяких місцях доходить до 1 км. Під ним, як і під більшістю льодовиків Ісландії, причаїлися декілька вулканів. У районі національного парку Скафтафетль знаходиться лише його частина, язик льодовика Ватнайекюдль, так званий «мертвий лід». Це краї, ізольовані від основного льодовика, які, на жаль, не наростають і не поновлюються, а поступово тануть.

Його чути набагато раніше, перш ніж він постає перед очима. І не дивно - це найбільший водоспад Європи з точки зору середнього об'єму води, який скидає водоспад в секунду, при його висоті в 45 м. і ширині в 100 м. Річкова вода майже завжди темна від мінеральних покладів, а під час паводків, річка і три її водоспади часто стають, практично, чорними від вулканічних мінералів.

Між Деттифоссом і Сельфоссом прокладена мальовнича стежка, яка починається від західної парковки. Від парковки йдіть по добре поміченій стежці вздовж каньйону — приблизно за 10–15 хвилин неквапливої ходи ви дійдете до Сельфоссу. Дорога легка, але кам’яниста, тому зручне взуття буде не зайвим.

Хусавік отримав це ім'я, завдяки міграціям різних видів китів в його затоці. Крім них, у цьому місті варто відвідати старовинну дерев'яну церкву і цікавий 2-х поверховий музей китів. Також обов'язково пориньте в унікальні і відновлюючі морські ванни Геосі. Вони виходять на затоку, так що можна насолоджуватися розкішним купанням, милуючись гірськими піками і Атлантичним океаном. Ці види простягаються до Полярного кола, і, якщо пощастить, можна побачити кита, насолоджуючись термальними ваннами.

Це найбільший льодовик Ісландії, який займає 8% території країни. Товщина льоду в деяких місцях доходить до 1 км. Під ним, як і під більшістю льодовиків Ісландії, причаїлися декілька вулканів. У районі національного парку Скафтафетль знаходиться лише його частина, язик льодовика Ватнайекюдль, так званий «мертвий лід». Це краї, ізольовані від основного льодовика, які, на жаль, не наростають і не поновлюються, а поступово тануть.

Годафосс, "Водоспад богів", є одним з найбільш знакових природних скарбів Ісландії, розташованим у північно-східному регіоні країни. Він є невід'ємною частиною Ск'яльфандафльот, четвертої за величиною річки Ісландії. Годафосс каскадами протікає по вигнутому краю, охоплюючи приблизно 30 метрів в ширину і стрімко падаючи на 12 метрів вниз.

Місто розташоване на найдовшому фіорді Ісландії - Ейьяфьордур, в якому цілий рік можливо спостерігати за дельфінами, морськими свинями, тюленями. Іноді можна побачити косаток, синіх китів і фінвалів – ці вже тут не часті гості.

У місті варто відвідати лютеранську церкву на пагорбі, відому своїми вітражами, і найкращий в Ісландії ботанічний сад. Також варта вашої уваги будівля Культурного центру Хоф, в ній проводяться музичні та театральні вистави, різні виставки.

Місцева легенда говорить, що Хвітсеркур був спочатку тролем з півострова, який вирішив зірвати дзвони з монастиря Тінгейраклаустур. Він був таким розгніваним і наполегливим, що не помітив сходу сонця і миттєво скам'янів в його променях.
У реальності ж - це базальтова скеля висотою 15 м, яка виступає із затоки. Вона є місцем гніздування чайок і бакланів, які створюють постійний рух навколо неї, що ще більше підсилює ідею про те, що Хвітсеркур в деякому роді дуже живий.

Невелике рибальське містечко Арнарстапі в старі часи було жвавим портом і торговим центром, обслуговуючим Західне узбережжя. Сьогодні воно, як і раніше, в літні місяці є досить завантаженою гаванню, яка обслуговує приватні невеликі рибальські та круїзні судна. Біля містечка є стежка вздовж скелястого берега, на її початку вас зустріне кам'яний велетень Бардур – напівтроль-напівлюдина. Минувши його, вона поведе до незвичайної скелі Гатклеттур, що перекладається як «скеля з дірою в ній».

Льодовик Снайфедльсйекюдль є головним туристичним магнітом півострова. Це місце являє собою діючий вулкан і величезний льодовик висотою 1446 метрів, який вважається одним з семи найбільших енергетичних центрів на Землі. Місцеві жителі переконують, що льодовик володіє таємничою силою, до того ж, він ще є і місцем дії знаменитого роману Жюля Верна «Подорож до центру Землі». У ясні дні його можливо легко побачити з Рейк'явіка, настільки він великий.

Це неспокійна затока з темними скелями і чорним піском на півострові Снайфелльснес. Тут колись було квітуче рибальське село, коли півострів був одним з активних торгових постів. Блискуча галька пляжу, привертає увагу колекціонерів камінчиків, але вони захищені законом і їх не потрібно виносити з пляжу.
У 1948 році англійський траулер Epine GY 7 з Грімсбі зазнав аварії біля цього берега. Залишки іржавого заліза від корабля розкидані на березі і охороняються, як пам'ятник загиблим.

Гора-церква, отримала назву, завдяки свіоїй формі, яка схожа на купол церкви. Ідеальні пропорції зробили її найфотогенічнішою горою в Ісландії. А в більшості випадків, фотографи намагаються захопити в об'єктив фотоапарата і невеликий водоспад Кіркьюфелл, і саму красуню.