Водоспади, льодовики та вулкани Ісландії

Б’ярнар - ісл. «ведмідь», дивне ім'я для водоспаду, враховуючи, що в Ісландії вони не живуть. Хоча, білі ведмеді іноді відвідують її на айсбергах, що дрейфують з Гренландії. Водоспад - середньої висоти, падає приблизно з 79 м. двома окремими каскадами, з невеликим майданчиком між ними. Здається, що верхній потік часто (якщо не завжди) піддається сильним поривам вітру, в результаті чого, водні маси танцюють по всьому верху скелі - навіть піднімаються вгору за течією, при сильних поривах.

Невелике рибальське містечко Арнарстапі в старі часи було жвавим портом і торговим центром, обслуговуючим Західне узбережжя. Сьогодні воно, як і раніше, в літні місяці є досить завантаженою гаванню, яка обслуговує приватні невеликі рибальські та круїзні судна. Біля містечка є стежка вздовж скелястого берега, на її початку вас зустріне кам'яний велетень Бардур – напівтроль-напівлюдина. Минувши його, вона поведе до незвичайної скелі Гатклеттур, що перекладається як «скеля з дірою в ній».

Ватншеллір (з ісл. Водяна печера), довжиною в 200 м., була відкрита в 2011 році. Вона має 2 галереї з лавовими утвореннями, які з'єднані вузькими гвинтовими сходами. Далі, на узбережжі, піднімаються з моря на висоту 61 і 75 м. вже інші базальтові утворення - скелі Лондрангар. Вони тісно обліплені птахами, і серед них можна зустріти тупиків!

Навіть не віриться, що в минулому, так і зараз, фермери не використовують пасовиська біля скель, оскільки вважається, що вони належать ельфам, які там живуть.

Це неспокійна затока з темними скелями і чорним піском на півострові Снайфелльснес. Тут колись було квітуче рибальське село, коли півострів був одним з активних торгових постів. Блискуча галька пляжу, привертає увагу колекціонерів камінчиків, але вони захищені законом і їх не потрібно виносити з пляжу.
У 1948 році англійський траулер Epine GY 7 з Грімсбі зазнав аварії біля цього берега. Залишки іржавого заліза від корабля розкидані на березі і охороняються, як пам'ятник загиблим.

Гора-кірха, отримала свою назву, завдяки її формі, яка схожа на купол церкви. Ідеальні пропорції зробили її найфотогенічнішою горою в Ісландії. А в більшості випадків, фотографи намагаються захопити в об'єктив фотоапарата і невеликий водоспад Кіркьюфелл, і саму красуню.

На вершину гори можна дістатися маршрутами різної складності. Серпантинна пішохідна стежка - це найпопулярніший варіант, бо він середній по навантаженню, а тому і під силу більшості туристам.

Екскурсія в долину, заховану між 3 льодовиками. Цей природний заповідник є одним з найпопулярніших місць для хайкінгу і улюбленою локацією, як для фотографів, так і для любителів природи. Долина оточена горами, льодовиками, стрімкими річками і струмками, і прорізана наскрізь величним гірським розломом завдовжки в 2 км і глибиною близько 100 м. Щоб охопити поглядом всю красу долини, варто піднятися на вершину Валахнюкур, висотою понад 450 м., і затумувати подих від краси.

Сама природа творчо підійшла до створення цих пейзажів - різнокольорових реолітових гір і лавових полів. Кисень з повітря і вода взаємодіяли з різними мінералами і окисляли їх, розмальовуючи гори всілякими фарбами. При різному освітленні і погоді, скелі і пісок здаються жовтими, червоно-коричневими з вкрапленнями зеленого, фіолетового і синього. А розкішним обрамленням для цього шедевра стали блакить неба і пухнастість хмар, дзеркальна чистота струмків та річок, білизна снігу і холодна прозорість льоду.

Нелегка назва Ландманналаугар з ісландської мови перекладається як «купіль чоловіків цієї землі». І не просто так! Саме завдяки своїй цілющій воді з термальних джерел, це місце з давніх давен користується популярністю серед місцевого населення. Гарячі джерела Ландманналаугар - це неймовірне місце для купання серед гір та лавових полів. Купальня безкоштовна, але доступна лише з кінця червня (а іноді і тільки з липня) до кінця вересня.
Стежка до купальні іде від душових та туалетів кемпінгу.

На льодовикової річці Хвітау, в одній з долин, через яку вона протікає, знаходиться неймовірної могутності і краси дворівневий каскадний водоспад, який, по праву, вважається одним з найкрасивіших в Європі. В сонячну погоду, незалежно від пори року, над ним стоїть неймовірно гарні райдуга. Очевидно, що саме завдяки їй ісландці і назвали водоспад "золотим" (Gullfoss в перекладі з ісл. "золотий водоспад").

Долина Хеукадалур відома своїми двома красивими гейзерами - Строккюром і Гейсіром (Великим Гейзером). Строккюр постійно викидає струмінь води і пару, висотою до 30 метрів. А Гейсір дуже непередбачуваний і залежить від сейсмічної активності острова - або він вивергається на 60 м, або затихає у вигляді прозоро-зеленого озера. Ще тут вирують і викидають воду близько 30-40 маленьких гейзерів і гарячих джерел. Особливо красивим гарячим джерелом можна назвати бирюзово-синє озеро Блезі.

Сельяландсфосс - один із найгарніших водоспадів Ісландії. Він каскадом спадає з крутих скель, що дає можливість прогулятися за водоспадом. Звідти відкривається вражаючий вид на сам водоспад і околиці.
Водоспад живиться талими водами зі знаменитого льодовикового вулкана Ейяфьядлайокудль. Цей потужний водоспад каскадом спадає на красиву галявину. Головним магнітом водоспада є стежка, що пролягає за водяною завісою. Звідти відкривається справді унікальний вид на водоспад.

Талі води льодовика Ейяфьядлайекюдль (де розташований і однойменний вулкан) дають початок річці, яка дбайливо несе льодовикові води десятки кілометрів, а наближаючись до океану, скидає їх зі схилу вниз широкою стіною водних мас найвищого водоспаду в Ісландії. Вода розсіюється на мільйони дрібних бризок і крапель, утворюючи в ясну погоду веселку, іноді, навіть подвійну. Біля водоспаду є стежка наверх, до оглядового майданчику, звідки відкривається зачаровуючий вид.

Вулкан, висотою 1 651 м., відомий у всьому світі тим, що в квітні 2010 року викинув в атмосферу велику кількість попелу, завдавши величезної шкоди повітряним авіасполученням Європи. Також саме він призвів до відчаю усіх телеведучих, коли вони намагалися вимовити його назву в новинах.

Що стосується однойменного льодовика, то його протяжність становить близько 100 км2, що робить його шостим за величиною в Ісландії.

Пташиний заповідник мис Дюрхолей, міцно затиснутий в обіймах чорних пісків і потужних хвиль океану, є найпівнічнышою точкою материкової Ісландії і улюбленим місцем гніздування тупиків і арктичних крячків. Він ще відомий і тим, що сили природи створили в ньому вражаючу 120 метрову базальтову арку, яка і вабить до себе натовпи туристів. На самому мисі стоїть звичайний на вигляд маяк, який, насправді, є готелем класу люкс.

Коли вулканічна лава вимивається потужними язиками океанічних хвиль, утворюється абсолютно чорний пісок. Саме з такого чорного базальтового піску складається півтора кілометрова смуга пляжу Рейнісфіяра. Додайте до цього шестигранні базальтові колони, ніби виточені ельфами, грот і скелі Рейнісдрагар, що виринають з води, і отримаєте справді магічне місце.
Рейнісдрангар настільки зачаровує, що він був показаний у 7 сезоні серіалу "Гра престолів"; ви можете побачити його в кількох сценах, знятих у "На північ від Стіни".

Це найбільший льодовик Ісландії, який займає 8% території країни. Товщина льоду в деяких місцях доходить до 1 км. Під ним, як і під більшістю льодовиків Ісландії, причаїлися декілька вулканів. У районі національного парку Скафтафетль знаходиться лише його частина, язик льодовика Ватнайекюдль, так званий «мертвий лід». Це краї, ізольовані від основного льодовика, які, на жаль, не наростають і не поновлюються, а поступово тануть.

Скафтафетль разом з іншим національним парком - Ватнайекудль - складають найбільшу заповідну територію Європи. Нетипова для півдня Ісландії сонячна погода тут постійне явище. Тому не дивуйтеся, коли побачите ніжний березовий ліс і яскраві фарби вересових полів. Ще вище над рівнем моря, пейзаж змінюється на пустелю з чорного піску, а потім вже і на льодовик Скафтафельсьокудль, вулкан і гору, озера з льодом і крижані печери. Перлиною цього парку вважається водоспад Свартіфосс.

Його назва перекладається з ісландської мови, як «Чорний водоспад». Він зобов'язаний своєю назвою чорним базальтовим колонам, які обрамляють водний потік, немов величний трон. Геометрично правильні, як на підбір, стовпи здаються творіннями фантастичних створінь. Однак наука і вчені Гарвардського університету довели, що вся справа в фізичних процесах. Зовнішній вигляд водоспаду надихнув архітекторів на створення багатьох архітектурних об'єктів Ісландії з дизайном у вигляді східчастих стовпів.
Відстань хайкінгу від Visitor Сentre до водоспаду 1,5 км під горку.

Льодовикова лагуна Йокулсарлон - природне диво нашого світу, що утворилося внаслідок постійного танення льодовика.
Озеро росло з різною швидкістю через танення льодовиків. Зараз воно знаходиться на відстані 1,5 кілометрів від краю океану і займає площу близько 18 км2. Нещодавно воно стало найглибшим озером в Ісландії - понад 248 метрів, оскільки відступ льодовика розширив його межі. Льодовикова лагуна є частиною Національного парку Ватнайокюдль.

Діамантовий пляж - це пляж з чорним піском, розташований одразу за мостом від льодовикової лагуни Йокульсарлон. Шматки льоду - це залишки великих айсбергів з лагуни. Лід дійсно виблискує на сонці, як діаманти. Крижані брили добре виділяються на фоні чорного піску. Якщо пощастить, вим можуть трапитись дійсно великі шматки, а також чимало менших. Ви можете прогулятися навколо них і зробити кілька чудових фотографій.
Приготуйтеся бути враженими найпопулярнішим пляжем Ісландії!

Каньйон був створений силами природи близько 9 тисяч років тому, коли в кінці льодовикового періоду тала вода пробивала собі шлях крізь ущелини. Найбільша його глибина в деяких місцях сягає до 100 метрів. Краї стрімких скель по обидва боки річки здаються одним великим пазлом, ніби одного разу потужна сила природи їх роз'єднала, заливши прірву спокійною річкою Ф'ядра.

Щоб подивитися каньон, доведеться трохи пройтись підгорку.

У 1973 р. на єдиному заселеному острові архіпелагу почалося виверження вулкана, що призвело до термінової евакуації населення. Потік лави знищив багато будинків і загрожував перекрити порт, де розташовувався рибацький флот — основне джерело доходу острова. Було розпочато операцію охолодження наступаючої лави, яку поливали морською водою.

Сьогодні можна побачити стіну лави, яка поглинула значну частину міста і зупинилася в кількох метрах від деяких будинків.

З корабля Вестманові острови особливо вражаючі: вертикальні скелі, верхівки яких вкриті зеленою травою, свіжі лавові формування з 1973-го року. Ми пропливемо між великимта малими островами, відвідаємо дві морські печери, побачимо великі колонії пташок, зокрема тупіків, а, якщо пощастить, то і тюленів.

Це яскраве місто і острів, який приваблює гостей круглий рік, проте влітку він найпопулярніший, так як тут гніздиться більше атлантичних тупиків, ніж будь-де в світі. З травня по вересень тури на човнах пропонують поспостерігати за тупиками, кількома видами китів і дельфінів, косатками.

А що ж може запропонувати саме місто - гарний акваріум, народний музей, поле для гольфу, музей пам'яті Ельдхеймар, присвячений виверженню вулкана в 1973 р. До речі, до кратеру вулкана можна прогулятися пішки.

Не знаєте, що робити в цьому місті? Ось кілька порад: пройдіться по яскравим вуличкам міста, на стінах будинків багато приголомшливих графіті, так що гуляючи, ви побачите сучасні художні шедеври. У місті є безліч унікальних і цікавих музеїв, які варто відвідати. Головна набережна міста рясніє розмаїттям ресторанів і магазинчиків, там же стоїть і відомий пам'ятник "Сонячний мандрівник". Найчудовіші фотографії з ним виходять ввечері, коли сонце опускається в море. Перевірте це і ви!